Як проходить ВІЛ-діагностика?

ВІЛ-діагностика проста і безболісна процедура. Як проходить, чи потрібно готуватися, що показують результати тестів.

Все про підготовку та інтерпретації результатів дослідження.

Обстеження на ВІЛ в більшості випадків — справа добровільна, тому здійснюється тільки після отримання інформованої згоди пацієнта.

Як здавати аналіз

Кров забирають на аналіз в процедурному кабінеті. Забір крові проводиться з ліктьової вени в кількості 3-5 мл в стерильну пробірку. Кров можна здавати як вранці натщесерце, так і в будь-який час доби після прийому їжі.

Ризик зараження ВІЛ при обстеженні

У медичних установах використовуються тільки одноразові інструменти, або вони проходять якісну стерилізацію. При здачі крові заразитися ВІЛ неможливо.

Види результатів тестування

Результати первинної діагностики ВІЛ бувають трьох видів — позитивний, негативний і сумнівний.

Якщо результат позитивний

Позитивний результат означає, що тест-системою в зразку крові виявлені антитіла до ВІЛ, це може говорити про те, що у вас дійсно є ВІЛ-інфекція. Позитивний результат в ІФА обов’язково підтверджують в імунний блот з тим же зразком крові.

У рідкісних випадках результат буває хибнопозитивним. Хибно позитивні результати бувають при вірусної інфекції у вагітних, і при аутоімунних захворюваннях. Позитивний результат можуть по-іншому називати серопозитивним або статусом ВІЛ +.

Якщо результат негативний

Негативний результат говорить про те, що в крові антитіла до ВІЛ не виявлені — тобто, ВІЛ-інфекції немає. Або про те, що зараження ВІЛ відбулося недавно і кількість антитіл нижче порогових значень, що визначаються тест-системою, тобто, триває період «вікна».

Якщо недавно мала місце небезпечна ситуація щодо зараження ВІЛ, то обстеження бажано повторити через три місяці і шість місяців. Негативний результат по-іншому називають серонегативним, або ВІЛ -.

Якщо результат сумнівний

Досить рідко результати тестів бувають сумнівними. Це може бути в двох випадках: коли людина недавно заразився ВІЛ і для виявлення звичайними тест-системами концентрація антитіл недостатня, або коли ВІЛ відсутній, але є інші хронічні захворювання — обмінного або аутоімунного характеру. Тому проводити тестування відразу після небезпечного контакту недоцільно.

Якщо сумнівний результат був отриманий при обстеженні імуноферментним методом, зазвичай додатково проводять підтверджує аналіз за допомогою імуноблоту. При збереженні сумнівного результату обстеження повторюють через 1-3 місяці і спостерігають пацієнта протягом півроку.